Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відпочивати — 1) = відпочити (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух тощо), спочивати, спочити; перепочивати, перепочити 2) див. спати … Словник синонімів української мови
відпочивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Мега (телеканал) — У этого термина существуют и другие значения, см. Мега. МЕГА Страна … Википедия
випочивати — а/ю, а/єш, недок., ви/почити, чу, чиш, док., діал. Відпочивати … Український тлумачний словник
вистоюватися — юється, недок., ви/стоятися, оїться, док. 1) Стоячи, відпочивати; довго стояти (про коней, овець і т. ін.). 2) рідко. Внаслідок перебування в нерухомому стані виділяти з себе осад; очищатися (про рідину). 3) Набувати кращих якостей внаслідок… … Український тлумачний словник
віддихати — I відд ихати див. віддихати. II віддих ати а/ю, а/єш, рідко відди/хувати, ую, уєш, недок., відди/хати, відди/хаю, відди/хаєш і відди/шу, відди/шеш і віддихну/ти, відітхну/ти, ну/, не/ш, док. 1) Те саме, що віддихатися 1) … Український тлумачний словник
відлежуватися — уюся, уєшся, недок., відле/жатися, е/жуся, е/жишся, док. 1) Лежачи, відновлювати сили після хвороби, втоми і т. ін.; відпочивати. 2) перен. Уникати якоїсь роботи, обов язку; нічого не робити. 3) Пролежавши певний час, ставати придатним для… … Український тлумачний словник
відпочивання — я, с. Дія за знач. відпочивати … Український тлумачний словник
відпочити — див. відпочивати … Український тлумачний словник
курорт — у, ч. Місцевість із природними цілющими властивостями, пристосована для лікування, відпочинку. || перен. Про всяке місце, де добре жити, відпочивати … Український тлумачний словник
